КРАЄЗНАВЧА ПОЇЗДКА КАФЕДРИ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ ДО МАЛЬОВНИЧОГО САТАНОВА

14 жовтня в Україні відзначається одне з найбільших шанованих свят – Покрова Пресвятої Богородиці, в народі його ще називають Третя Пречиста. Цього дня ми з вдячністю і вірою приймаємо заступництво і клопотання за нас перед Богом Пресвятої Діви Марії. Для козаків свято Покрови було найбільшим святом. Наші лицарі вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою.

З недавніх пір свято Покрови в Україні відзначається ще й як День захисника України та є вихідним днем в Україні. Викладачі кафедри слов’янської філології Хмельницького національного університету зініціювали у цей вихідний день краєзнавчу поїздку до цікавих місць нашого краю. «Усе необхідне для гарного відпочинку можна знайти у Сатанові Городоцького району та його околицях», - вирішили одноголосно. Сатанів знаходиться за 80 км від Хмельницького і вважається найпопулярнішим курортом Поділля. Історія цього селища дуже багата, тут є чимало історичних об’єктів. Найбільш цікаві: Сатанівський замок-фортеця, Сатанівська синагога, Троїцький монастир XVI-XVIII ст., старе єврейське кладовище з незвичайними надгробними пам’ятниками і багато іншого.

А ще у цих краях заворожує природа: Подільські Товтри відкриваються в усій своїй красі! Де меандри виписує Збруч, Де цілюща вода Медоборів, Древній Сатанів дивиться з круч На подільські безкраї простори…, - написав наш подільський поет Ігор Байдак.

Це Товтровий кряж. Місцеві кажуть про те, що щось подібне є лише у Північній Америці. Він знаходиться між Сатановом та річкою Збруч, яка межує із Тернопільською областю, а ще декілька століть тому по річці проходив кордон із Австро-Угорщиною та Польщею. Саме тому Сатанів був укріплений міцним муром, і потрапити до міста можна було лише через міську браму.

Окрім того, нашу увагу привернула незвичайна споруда, унікальна синагога-фортеця. Кажуть, на всю Європу подібна є лише в Чехії.

Ще декілька років тому ця будівля нагадувала руїни. Сьогодні завдяки меценатам вона відреставрована та функціонує. Місцеві жителі відчистили власноруч особливе місце у синагозі, де раніше зберігалася тора. Прикрашене воно оригінальним кам'яним декором, на якому ще збереглися сліди фарб – бірюзової, золотої, пурпурової, зеленої. Корона вгорі символізує Всевишнього, леви – єврейський народ, а колони зображено на згадку про зруйнований єрусалимський храм. Равин брав її, щоб молитися в синагозі. Незвичайними є правила поведінки у синагозі: чоловіки заходять туди у спеціальних головних уборах, обов’язковим є миття рук і т.ін.

Місцевий житель люб’язно розповів нам про дивовижну історію відродження цього храму, куди і сьогодні приходять загадувати бажання і, кажуть, що воно обов'язково збувається. Викладачі кафедри також мали змогу це зробити, але, мабуть, усіх об’єднувало єдине бажання – встановлення миру і злагоди у нашій державі.

Під час екскурсії кафедрали мали змогу спуститися у підземелля та піднятися нагору синагоги.

Наш екскурсовод, мешканець Сатанова, розповів легенду про те, що раніше тут був пагорб. Якось під час земляних робіт там наштовхнулися на кам'яне мурування. Стали його розчищати – і відкопали синагогу. А ще одна з легенд свідчить, що під синагогою починається підземелля, яке веде до Єрусалима. На думку дослідників, підземелля могло пов'язувати оборонну синагогу на півдні Сатанова із замком на півночі містечка. Звісно, усі були під незвичайними враженнями від відвідин такого храму.

Цікаві історичні об’єкти, чудова природа, гарний жовтневий святковий день – усе посприяло продуктивній подорожі. Сподіваємося, що попереду на нас чекає ще багато подібних!

Доцент кафедри слов’янської філології
Інна Горячок